Середа, 13 12 2017

 

Навчально-виховний комплекс №6

м. Хмельницький

 

shool

Історія навчально-виховного комплексу №6

Такий уже менталітет у нас, українців, що все найдорожче ми називаємо «рідним». Рідний батько, рідна мати, рідна Вітчизна, рідна мова і рідна школа.

Навчально-виховний комплекс №6 (в минулому середня школа №5), наша рідна школа закінчує 37-й навчальний рік. Коли говорити про історію – це лише одна мить, але за тридцять сім років існування школа набула певних традицій, має своє неповторне обличчя.

У зв’язку з розвитком промисловості міста в південно-західному мікрорайоні з’явилися два заводи союзного значення – радіотехнічний завод та завод «Катіон», які потребували великої кількості робітників. А тому почалася забудова мікрорайону, збільшилась кількість населення, в тому числі й дітей. У мікрорайоні функціонувала в кінці 60-х на початку 70-х років лише одна школа, яка не могла вмістити всіх дітей, які проживали по вулицях Інститутській, Тернопільській, Молодіжній, Затонського, Львівському шосе. А тому в 1973 році по вул. Молодіжній розпочалося будівництво нової школи, розрахованої на 960 учнів.
А в 1974 році 30 серпня на урочистій лінійці будівельники вручили символічний ключ директору школи Мельнику Віталію Захаровичу. Досвідчений керівник, людина з великим педагогічним стажем і організаторськими здібностями, він зумів створити колектив однодумців, які з перших же днів почали творчо працювати, згуртовуючи навколо себе учнів. Так розпочалася історія школи, просторі і світлі класи якої наповнила галаслива дітвора.
У 21 класі навчалося перший рік майже 700 учнів, працювали 42 вчителі. Нелегким був отой перший 1974-75 навчальний рік. Якщо в перші класи прийшли майже всі учні, які жили в мікрорайонах школи, то в середні й старші, а особливо в старші класи, школи міста віддали, відверто кажучи, не найкращих учнів.
Завданням директора школи, його заступників, а ними були тоді Ручко Валентина Антонівна, Алексійчук Галина Іванівна та Дзяворук Світлана Петрівна, всього педагогічного колективу було згуртувати учнівський колектив, зробити цікавим педагогічний процес, облаштувати школу, зробити її справжнім другим домом для дітей.
У школі почали працювати методичні об’єднання, обладнувалися майстерні, зали, навчальні кабінети, постійно поповнювалася шкільна бібліотека.
Коли сьогодні пройти територією школи, то можна побачити велику кількість дерев. А тоді, в перший рік існування школи, їх не було. Перші старшокласники озеленювали рідну школу. Ми не лише вчилися, а й працювали. Трудові бригади перших десятиріч існування школи постійно допомагали в збиранні врожаю колгоспам сіл Чабани, Ружична, Ружичанка, Лісові Гринівці, Гвардійське, Чорний Острів. Не один рік старшокласники збирали лікарські рослини в радгоспі Лісових Гринівець.
А якою захоплюючою була праця в трудовому таборі с. Пасічна Старосинявського району, де старшокласники збирали хміль!
Шефом школи став робітничий колектив заводу «Катіон». І якщо завод допомагав школі, то й школа постійно допомагала заводу. У конденсаторному цеху кожного дня працювали за графіком під керівництвом інженерів-педагогів Дроздовської Галини Іванівни та Жихорєвої Валентини Миколаївни бригади учнів-старшокласників.
Але головним у роботі колективу стало підвищення ефективності навчально-виховного процесу та якості знань учнів з кожного предмета. Адміністрація школи та методичні об’єднання розробляють і проводять цілий ряд заходів щодо підвищення рівня навчального процесу. Це і вивчення питань теорії та практики навчання і виховання (на теоретичних семінарах), і втілення передового педагогічного досвіду в практику роботи вчителів (в час проведення методичних тижнів). У практику роботи школи ввійшло колективне планування уроків найважчих тем певного курсу, обговорення їх, досвідчені вчителі проводили випереджувальні відкриті уроки для молодих учителів. Кабінети оснащуються технічними засобами навчання, в них з’являються навчальні діафільми, кінофільми, велика кількість грамплатівок.
Досвідчені вчителі разом з творчою молоддю готують дидактичний і роздавальний матеріал, розробляють тематику і види творчих робіт учнів, тексти самостійних і контрольних робіт, планують і розробляють уроки на той час нового типу: лекції, семінари, практикуми, співбесіди.
У 1976 році відбувся перший випуск у нашій школі. І хоч ми ще не могли на той час похвалитися певними успіхами, але кожний із випускників знайшов своє місце в житті.
У 2006 році вони прийшли до школи, щоб відзначити тридцятиріччя її закінчення. І серед них є лікарі й учителі, інженери й будівельники, бухгалтери і кваліфіковані робітники.
Другий шкільний випуск дав нам першого учня, який був нагороджений золотою медаллю. Це був Бурдинський Юрій Семенович, який сам став учителем, працював у рідному Хмельницькому, а в даний час працює на Вінниччині.
Росте і розвивається рідна п’ята школа, як називають її мікрорайоні.
У 1983 році заступниками стали Лупина Анна Іванівна, Іщенко Людмила Іванівна,  а в 1987 році до приєдналися Бойко Надія Василівна, Задворна Світлана Володимирівна.
Заступниками директора школи з виховної роботи були протягом 80-90-х років Нелюба Євгенія Миколаївна, Шпакова Галина Іванівна та Дорохова Оксана Василівна.

Школа впевнено стає одним із лідерів у місті. У 1982 році в кабінеті директора з’являється перехідний червоний прапор, яким нагороджується колектив за перемогу в змаганні між школами міста. А в 1984 році школа була занесена на міську дошку Пошани, як одна з кращих шкіл міста.
Колектив працює над проблемами, які на той час були дуже актуальними. Це «Оптимізація навчально-виховного процесу», «Диференційовані методи навчання».
Школа стає опорною в місті щодо вивчення цих проблем. Міські творчі групи з диференціації навчально-виховного процесу ведуть:
з української мови та літератури – Бойко Н. В.,
з російської мови – Цехніцька І. М.,
з англійської мови – Михайловська А. В.,
з фізики – Пастух Л. Д.,
з математики - Мельник А. М.
Росте й майстерність наших учителів. Вони можуть не лише дати знання учням, а й поділитися досвідом з колегами міста.
Керівниками міських методичних об’єднань у 80-90-і роки стали:
Бубнова Г.В. – МО вчителів біології;
Бендель Г.П. – МО вчителів трудового навчання;
Бойко Н.В. – МО вчителів української мови та літератури з 1984 року і до нинішнього року.
У школі з’явилися переможці та призери міських і обласних конкурсів, предметних олімпіад зі всіх предметів. А цілий ряд учнів стали учасниками та призерами Всеукраїнських олімпіад.
Це Махович Оксана – з біології;
Мацейко Андрій і Макарський В’ячеслав – з географії;
Браніцький Олександр і Почекунін Денис – з фізики;
Смертенюк Наталія та Базилевич Марина – з української мови та літератури;
Вугман Геннадій – з економіки.
У ІІ етапі МАН призові місця виборювали юні психологи (кер. Мазур О.А.), юні філологи, знавці зарубіжної літератури (кер. Навроцька Н.А.), юні історики (кер. Мельник В.З.), юні фізики та астрономи (кер. Пастух Л.Д.), юні економісти (кер. Гоцка О.І.).
У ІІІ (обласному) етапі МАН брав участь і став призером юний історик Горнишев В., а юний астроном Нікіфоров Олександр, перемігши в ІІІ-му етапі, попав на Всеукраїнський конкурс-захист наукових робіт. Це далеко не повний перелік зробленого за 34 роки.
Разом із зростанням мікрорайону росте і наша школа. З 8 годин ранку і до 20 вечора не змовкає в ній дитячий гомін – дві повні зміни. Були роки, коли на паралелі було 9 класів. І лише добре налагоджена кабінетна система допомогла педагогічному колективу витримати таке навантаження.
Регулярно працювали гуртки, секції, шкільний хор та вокальна група неодноразово на оглядах займали призові місця, а нашій театральній студії, якою керував заслужений артист України Нелюба Микола Йосипович, могла позаздрити будь-яка школа міста.
У 1995 році в розпорядження школи перейшло приміщення дитячого садочка, який знаходився поруч школи. І з цього часу там – царство нашої школи І ступеня, молодших школяриків, а в головному приміщенні навчаються середні та старші класи.
Школа почала працювати в одну зміну. З’явилася можливість приділити ще більшу увагу позакласній виховній роботі, а вчителі мають можливість у класах і кабінетах додатково попрацювати з учнями.
Ставши вчителями, наші випускники часто повертаються працювати в рідну школу. Сьогодні на різних кафедрах у нас працює 10 випускників.
У 2000 році на урочистій лінійці директор школи Мельник В. З. передав символічний ключ від школи новопризначеному директору Собко Наталії Анатоліївні, до речі, теж випускниці нашої школи. Мабуть, у місті не знайдеться іншої школи, яку б очолював її колишній випускник. Учитель-методист, відмінник освіти України, має дві вищі освіти, пройшла шлях від учителя початкових класів, педагога-організатора, заступника директора з навчально- виховної роботи в початкових класах до директора школи. Їй притаманні велика енергія, наполегливість у досягненні мети, прекрасні організаторські здібності, прагнення осягти нове, прогресивне в навчально-виховному процесі.
Школа №5 стала навчально-виховним комплексом №6, де поряд із школою І і ІІ ступенів функціонує ліцей економічного профілю. У його становленні велика заслуга теперішнього директора.
За останні роки значно зміцнилася матеріально-технічна база школи – якісно відремонтовані класи і кабінети, спортивний зал, актовий зал, створений історичний зал.
Разом із заступниками Онуфрійчуком А.М., Яременко Г.І., Цехніцькою І.М., Бартощак І.Й., Парасюк О.М., Губай С.В., директор комплексу постійно працює над удосконаленням навчально-виховного процесу. Зокрема, велика увага приділяється особистісно зорієнтованому навчанню, впровадженню в практику роботи кожного вчителя інтерактивних методів навчання.
Працюючи над методичною проблемою «Розвиток творчої компетентності школярів – шлях до самореалізації особистості як учителя, так і учня», педагогічний колектив налагодив тісні взаємозв’язки з обласним інститутом післядипломної освіти учителів. Із змістовними лекціями перед педагогами виступили Мельник В.В., Баєва Г.Ф., Мельник Л.Й., Поліщук Г.Й.
У всіх наших справах добрими порадниками були методисти міського методичного кабінету з усіх предметів, світлої пам’яті начальник міського управління освіти Козубняк В.Р., Новченкова К.Д., яка в даний час очолює управління, завідуюча міським методичним кабінетом Дупляк Т.В.
Колектив учителів школи поповнився творчо працюючою молоддю, якій є в кого повчитися, адже в нас 16 учителів-методистів, 7 старших учителів. Вони виросли в нашому колективі, люблять свою школу, передають свій багатий досвід тим, хто тільки-но почав працювати.
Не можна не згадати ще одну сторінку історії школи.
У 1974 році вона почала працювати як російськомовна, бо так захотіли батьки. Але з 1 січня 1990 року почав діяти Закон про мови, прийнятий Верховною Радою. Українська мова одержала державний захист. І з 1 вересня 1990 року один із набраних до школи 1-х класів став україномовним, а з 1991 року всі першокласники почали навчатися рідною мовою.
33 випуски відбулися в школі. 1915 пташенят вилетіло з рідного гнізда. І кожен знайшов свій шлях в житті. Їх прийняли в свої аудиторії Київський, Львівський, Харківський, Дніпропетровський, Чернівецький, Ужгородський університети, медичні інститути Чернівців, Тернополя, Вінниці, Івано-Франківська, Київський, Вінницький, Одеський політехнічні інститути, Київський, Воронезький театральні інститути, вузи Москви, Свердловська, Ленінграда, Мінська. Найбільше ж, звичайно, наших випускників у Хмельницькому національному університеті, Кам’янець-Подільському педагогічному університеті, Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Якщо з першого року після закінчення школи комусь доля не посміхнулась, то через рік-два випускники наполегливо йшли здобувати знання.
Школа гордиться тим, що серед випускників є вчені.
У ХНУ працюють кандидати технічних наук Олександренко Віктор Петрович, Пасічник Олександр Анатолійович, Терлецька Олена Василівна, в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, кандидат педагогічних наук, доцент Зданевич Лариса Володимирівна.
Цей список можна продовжувати й продовжувати.
Наші випускники сьогодні працюють у Києві і в Харкові, у Москві і Ленінграді, у Свердловську і Львові, а одного доля закинула аж у далекий Байконур, місто космічних кораблів і космонавтів.
«Як церква ростить віру в Бога, так школа плекає розум нації», - сказав Я. Гоян.
Це добре усвідомлюють наші вчителі і намагаються зробити все для того, щоб наші випускники стали гідними продовжувачами славної історії своєї Вітчизни, бо, як співається в пісні, «учителями славиться Вітчизна, а славу їй приносять учні».

Вхід на сайт

Відвідувачі
2
Статті
183

Новини